Сергі́й Гео́ргійович Кушнірю́к народився 15 березня 1956 року в селі Витилівка Чернівецької області.
Сергій Кушнірюк захищав кольори запорізької гандбольної команди майстрів ЗІІ. Чемпіон XXI Олімпійських ігор (1976 р.) у Монреалі, де зіграв у всіх 6 матчах, закинув 4 мячі. Срібний призер XXII Олімпійських ігор (1980 р.) у Москві - 5 матчів, 12 мячів. Чемпіон світу (1982 р.). Срібний призер світової першості (1978 р.). Чемпіон світу серед молоді (1977 р.). Володар Кубка Світу (1983 р.) і Суперкубка (1981 р., 1985 р.). Володар Кубка Міжнародної Федерації гандболу (IHF) 1983 р. Чемпіон VIIІ літньої Спартакіади народів СРСР (1983 р.). Дворазовий чемпіон СРСР (1979-1980 рр.), п'ятиразовий бронзовий призер першості СРСР, шестиразовий чемпіон України. У складі збірної команди СРСР провів 249 міжнародних ігор, закинув 294 м'ячі.
Мужність, сміливість, відвага, нестримність, прагнення своєю енергією захопити інших, повести за собою – ось ті риси характеру, які одноклубники цінували в цьому гравцеві. Сергій Кушнірюк – заслужений майстер спорту СРСР. Нагороджений урядовими нагородами – двома медалями «За трудовое отличие», Почесною грамотою Президії Верховної Ради України, вищими нагородами ЦК ВЛКСМ – «Трудовая доблесть» (1982 р.), «Военная доблесть» (1980 р.) і «Спортивная доблесть» (1976 р.). На тренерській роботі з 1984 року. Був граючим тренером команди ЗІІ. Очолював кафедру спортивних ігор ЗДУ (1986-1996 рр.). Кандидат наук з фізичного виховання і спорту. Працював державним тренером з гандболу Міністерства сім'ї, молоді і спорту України, головним тренером чоловічої збірної України з гандболу. Нині очолює факультет фізичного виховання та спорту Бердянського державного педагогічного університету.
Ми зичимо Сергію Георгійовичу доброго здоровя, щастя, творчих знахідок і віримо, що він ще скаже своє вагоме слово в гандболі!
Запорізьке обласне відділення НОК України
