В іспанській Валенсії завершився 12-й чемпіонат світу з легкої атлетики в приміщеннях. Останнього дня змагань відзначилася Віта Паламар, яка захищає кольори СК «Металург» металургійного комбінату «Запоріжсталь».
Неймовірні і захоплюючі для українського вболівальника події розгорнулися в секторі для стрибків у висоту. Вирішальною у розіграші нагород стала висота 2 м 01 см. Беззаперечні лідери сезону – хорватка Бланка Власич та росіянка Олена Слєсаренко – подолали планку з першої спроби. Відтак іспанка Рут Бейтіа та українка Віта Паламар повели боротьбу за бронзову нагороду чемпіонату. Бейтіа хибить і в другій, і в третій спробі. Віта, стрибаючи останньою, скористалася цією перевагою і, зібравшись таки у третьому з підходів, долає цю висот, вперше в житті зійшовши на третю сходинку п’єдесталу пошани на чемпіонаті світу. Другу позицію окупувала Олена Слєсаренко, а на першу, як і на літньому чемпіонаті світу в Осаці, зійшла хорватка Бланка Власич. І ще один не менш важливий факт: для завоювання бронзової нагород Віті Паламар довелося встановити не лише особистий, а й національний рекорд України зі стрибків у висоту для закритих приміщень!— Віта, ти просто сяєш від щастя!
— Ще б пак! Скільки років поспіль на чемпіонатах світу я стрибала у фіналі, а в підсумку опинялася лише поблизу п’єдесталу. Це перше таке досягнення у моїй кар’єрі.
— Як почувалася в секторі?
— Після двох невдалих спроб узяти 1 м 91 см ледь не зневірилася у власних силах. Навіть не знаю, як змогла зібратися в останню мить. Після цієї висоти все ніби більш-менш стабілізувалося.
— А з якими думками виходила на третю спробу на висоті 2 м 01 см?
— Я бачила, що Рут Бейтіа збила планку, тож подумала, що таким шансом гріх не скористатися.
— Біль у нозі відчувала під час стрибків?
— Півдня над моєю ногою сьогодні чаклували, і, як бачите, вдало. Якщо я правильно ставила ногу на відштовхування, то обходилося без болі.
— Що для тебе важливіше сьогодні: національний рекорд України чи бронза чемпіонату світу?
— Перш за все, звісно, національний рекорд! Я багато років поспіль «водила навколо нього хороводи», і нарешті це сталося! Я не налаштовувалася будь-що боротися за нагороди. Переді мною стояло певне завдання: вийти на той рівень стрибків, який ми запланували з моїм тренером Олегом Сергєєвим. Упродовж зимового сезону ми перевіряли нову методику підготовки, нову техніку стрибка. Спершу навіть не планували виступати на чемпіонаті світу. Та, як бачите, все що не робиться – на краще.
— Тепер залишилося вдосконалити методику впродовж літнього сезону і змагатися за призові місця в Пекіні.
— Про це думати зарано. Але ми мріємо оновити національний рекорд України і на стадіонах. Поки що це наша найближча мета.
Людмила ЯКУШЕВА (uaf.org.ua)
Немає коментарів:
Дописати коментар