Олімпійські ігри в Пекіні виходять на фінішну пряму. На той час, коли верстався цей номер газети, нашими співвітчизниками було здобуто п’ять золотих, чотири срібні, вісім бронзових медалей.
У понеділок, нарешті, порадував представник української спортивної гімнастики. Це – луганчанин Олександр Воробйов, який із сумою 16.325 посів третє місце у вправах на кільцях і приніс сьому бронзову нагороду збірній України. Перше та друге місця посіли китайські спортсмени Чень Ібінь і Ян Вей. «Я відчував, що всю комбінацію виконав добре, -- розповідав пізніше Олександр. – Щоправда, припустився невеличкої помилки при зіскоку, що й коштувало мені «срібла». Звісна річ, за вище місце можна було боротися, адже й у китайського спортсмена були помилки. Господарі Олімпіади, що тут скажеш. У мене було декілька комбінацій, які я пробував на різних етапах, і саме одна з них отримала найбільшу кількість балів. Над нею я працював близько чотирьох місяців. Тому щасливий, що все так вийшло».
Старший тренер збірної України, олімпійський чемпіон Ігор Коробчинський прокоментував виступ свого підопічного лише одним словом: «Молодець!». Мабуть, для кожного спортсмена почути такі слова від тренера – найвища нагорода.
У секторі для метань Національного стадіону столиці Китаю Олена Антонова з Дніпропетровська, встановивши особистий рекорд у метанні диска (62,59 м), завоювала «бронзу». Нагадаємо, що в Афінах українка посіла п’яте місце.
Перемогу ж у Пекіні святкувала Стефані Браун із США (64,74), другою стала кубинка Яреліс Баріос (63,64).
У вівторок відбувся фінальний двобій борців вільного стилю вагової категорії до 60 кг. Українець Василь Федоришин ледь-ледь не став володарем «золота» Олімпійський ігор. Нагадаємо, що в Афінах він зупинився за крок до п’єдесталу, у Пекіні ж на шляху до фіналу здолав опір представників США, Киргизстанута Японії. А от у вирішальній сутичці Василь поступився тепер вже дворазовому олімпійському чемпіону росіянинові Мавлету Батірову. Федоришин – цьогорічний чемпіон Європи-2008, а тепер уже й срібний призер Ігор XXIX Олімпіади.
«На кожних змаганнях прагну лише перемоги, тому дуже засмучений, що не вдалося стати Олімпійським чемпіоном, -- розмірковував згодом Василь Федоришин. – Я спеціально готувався до сутички з росіянином, прокручував усі можливі варіанти. Але винен сам. Сподівався, що за вдалий прийом суддя дасть 3 бали, але він присудив лише один… Ось ця секундна зупинка не дозволила мені перемогти. Та все одно я дуже вдячний своєму тренеру Ігорю Барні, який протягом 20 років зі мною. Ми вже з ним – як батько й син, тому цю нагороду присвячую йому».
Президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка привітав призерів Олімпіади та їхніх тренерів із завоювання нагород Ігор.
Протягом суботи і неділі, коли наші читачі відпочивали на пляжах або поралися на дачних ділянках, олімпійці України здобули ще сім медалей.
Чергове олімпійське «золото» приніс Україні майстер кульової стрільби Олександр Петрів зі Львова. Кваліфікувавшись до фіналу змагань зі стрільби зі швидкострільного пістолета з 25 м (вправа МП – 8) разом зі своїм земляком Романом Бондаруком, Олександр свого шансу не упустив. Він набрав 780,2 очка, оновивши олімпійський рекорд, і здобув золоту нагороду Ігор-2008. В активі Бондарука – 774,7 очка і в підсумку шосте місце,— Свою перемогу присвячую Україні та батькам, — такими були перші слова олімпійського чемпіона. — На успішний виступ мене надихнув результат Артура Айвазяна. Я завжди добре стріляю у кваліфікації, а от у фіналі мені не вистачало емоційного спокою та витримки. Сьогодні ж вдалося зібратися і впоратися із хвилюванням, хоча досі я ніколи не вигравав у цих суперників. Тому я просто щасливий.
Перше «срібло» для України завоювала важкоатлетка Ольга Коробка з Чернігова, котра виступала у ваговій категорії понад 75 кг. Її результат – 277 кг за сумою двоборства (124 кг – у ривку, 153 – у поштовху). Олімпійською чемпіонкою у цій ваговій категорії стала кореянка Міран Йанг, яка встановила світовий рекорд – 326 кг (ривок – 140 кг, поштовх – 186). Бронзу здобула Марія Грабовецька з Казахстану.
Завершилися змагання у жіночому легкоатлетичному багатоборстві, де Україну гідно представили Людмила Блонська і Наталія Добринська. Наші дівчата зробили все можливе, щоб подарувати справжнє свято усім прихильникам «королеви» спорту.
Захопивши лідерство, вінничанка Наталія Добринська не дозволила жодній із суперниць обійти себе і завоювала золоту нагороду Олімпійських ігор і із сумою 6733 очок. Людмила Блонська, показавши результат 6700 очок до титулу срібної призерки чемпіонки світу-2007 додала ще й «срібну» медаль.
Ще одну срібну нагороду на Олімпійських іграх у Пекіні завоював 40-річний донеччанин Юрій Сухоруков, який посів друге місце у стрільбі з малокаліберної гвинтівки на 50 метрів із трьох положень. Його результат – 1272,4 очка. «Золото» завоював китаєць Цзян Цю (1272,5), «бронзу» — словенець Раймонд Дебевець (1271,7).
Для українських стрільців «срібло» Сухорукова стало третьою нагородою. Поки що це найліпший результат серед представників усіх видів спорту.
Увага українських прихильників жіночої вільної боротьби була прикута до сутичок за участю першої олімпійської чемпіонки у ваговій категорії до 48 кг Іріні Мерлені. У першому колі вона впевнено здолала представницю Монголії з рахунком 5:0 і достроково пройшла до півфіналу, де на неї чекала срібна призерка Олімпійських ігор в Афінах – японка Тіхара Ічо. На жаль, цього разу перемогу святкувала суперниця Іріні, яка скористалися тим, що в останні п’ять секунд українка розслабилася і нарвалася на прийом.
Втім, надалі Мерлені здобула перемогу над представницею Китаю, що дозволило їй продовжити боротьбу за «бронзу». Не зупинила нашу майстриню килима й американка. Отже, Іріні Мерлені здобула другу олімпійську нагороду за свою спортивну кар’єру.
— Ця медаль для мене більш значима, ніж афінське «золото». «Бронза» далася мені в умовах важкого суперництва. Чотири роки тому я мала стовідсоткову впевненість, що стану олімпійською чемпіонкою – адже в активі були три золоті медалі чемпіонатів світу. А на виступі в Пекіні позначилася травма коліна, через яку не могла тренуватися більше ніж півроку. До того ж, після народження дитини потрібно було скидати 10 кг власної ваги, щоб виступати у цій ваговій категорії. Навіть подумувала завершити спортивну кар’єру. Дуже вдячна і тренеру, і своїм рідним, які дали мені віру, що в мене все вийде. Просто неймовірна щаслива, – каже бронзова призерка Ігор XXIX Олімпіади.Внесок у скарбничку української збірної зробила і луганська велогонщиця Леся Калитовська, яка в індивідуальній гонці переслідування виграла у новозеландської спортсменки й стала бронзовою призеркою Ігор.
Його позавчора принесли у скарбничку нашої олімпійської збірної фехтувальниці Галина Пундик, Ольга Жовнір з Хмельниччини, Ольга Харлан з Миколаєва і одеситка Олена Хомрова.
У фіналі командних змагань зі шаблі срібні призерки чемпіонатів світу та Європи з рахунком 45:44 перемогли китайців і назавжди вписали свої імена у літопис Олімпіад.«Після того як нам вдалося пройти американок, ми сказали собі, або сьогодні, або ніколи, — розповідала згодом Олена Хомрова. — Завела нас Ольга Жовнір, саме вона вселила в нас впевненість, що з китайською командою можна битися на рівних. Сьогодні ми показали максимум того, що вміли. Я нічого не чула – лише як наші уболівальники скандували «Ук-ра-ї-на!». Коли рахунок став 44:44, в мене вже не було сумнівів, що перемога буде за нами».
«Початок того драматичного поєдинку ми розпочали невдало, поступаючись китаянкам – 11:17. Пізніше відставання стало зовсім жахливим – 14:23. Здавалося, надії на «золото» розтанули. Але ми знайшли в собі сили, щоб заспокоїтись. Розуміли, що все залежить лише від нас самих, — згадувала 17-річна Олена Харлан. – У мене була впевненість, що рахунок вдасться зрівняти. І розрив почав стрімко скорочуватися – 22:25, 24:26… Пристрасті досягли апогею, і поєдинок закінчився внічию – 44:44. Судді прийняли рішення про додатковий спаринг. Усе мав вирішити останній укол. До речі, на чемпіонаті Європи саме один пропущений укол коштував нам золотих нагород. Я навіть сказала собі: якщо не переможу – кину фехтування. На щастя, вдача посміхнулася мені – 45:44!».
Між іншим, успіх українських дівчат ґрунтувався на мудрій тактиці наставників нашої збірної Вадима Гутцайта і Валерія Штурбабіна. У фіналі Галина Пундик, яка виходила проти росіянок і американок, поступилася місцем Олені Жовнір. «Поява Олени з китайською командою виправдана, адже вона вища за мене, що дає перевагу у боротьбі з ними, — вважає Галина. — Ми їхали на Олімпійські ігри з головною метою – перемогти росіянок. Вивчили до автоматизму всі їхні прийоми. Коли ж на шляху до півфіналу розгромили їх, у команді стався моральний підйом. На поєдинки проти американок ми виходили врівноваженими, фехтували без нервових зривів… Не можна передати навіть словами, як ми щасливі».
Вперше на Іграх XXIX Олімпіади лунав гімн України, а приємну місію вручення золотих нагород нашій команді виконував президенту Національного олімпійського комітету, член МОК Сергій Бубка. «Дівчата справді молодці: проявили характер, бійцівські якості, витримали шалений тиск трибун і довели, що вони найкращі», - зазначив Сергій Назарович.
І втома, і щастя переповнювали Вадима Гутцайта: «Ми зробили все, що від нас залежить. За день пройти такі могутні команди, як збірні Росії, Америки, а під завісу і Китаю – справді подвиг. Дівчата заслуговують на найкращі слова».
* * *
А от запорізькі спортсмени того дня не спромоглися підтримати «бронзовий» почин свого земляка Армена Варданяна.
Вже у першій сутичці зазнав невдачі борець греко-римського стилю Олег Крьока (вагова категорія до 96 кг), а Ірина Амшенникова не потрапила до кола півфіналістів у плаванні на 200 м на спині.
* * *
Ще одну золоту нагороду для збірної України завоював Артур Айвазян, котрий став олімпійським чемпіоном у стрільбі з малокаліберної гвинтівки з положення лежачи на 50 метрів. Він захопив лідерство ще у кваліфікаційних змаганнях, відірвавшись від найближчого переслідувача Метью Еммонса (США) на 2 бали. У фіналі українець кожним пострілом влучав у «десятку» й упевнено зберіг перевагу.
Медалісти Ігор-2008
Армен Варданян завершив «будівництво»
Олімпійського моста Хельсінкі - Пекін
Валерій СМИРНОВ,
майстер спорту
56 років знадобилося запорізьким борцям, щоб прийняти олімпійську естафету, яку надіслав їм із далекого 1952 року заслужений майстер спорту Яків Пункін. Із цим суперзавданням зміг упоратися найзнаменитіший вихованець сучасної запорізької школи греко-римської боротьби заслужений майстер спорту Армен Варданян. Цікаво, що 56 рокам очікування олімпійської медалі дорівнює сума віків борців у період завоювання ними олімпійських нагород. Арифметика така: чемпіону Ігор-1952 тоді виповнився 31 рік, бронзовому призерові Пекіна-2008 нині – 25.
Учень Мурада Саргсяна і Євгена Черткова, котрий представляв на Олімпійських іграх у Китаї не тільки Україну, а й спортивне товариство «Динамо» і Запорізьку ШВСМ, став єдиним «класиком», який зумів завоювати олімпійську медаль для нашої країни. Чи міг Армен завоювати «золото»? Гадаю, що на це питання навіть не треба шукати відповіді. Варданян після своєї визначальної сутички сказав: «Мені дуже хотілося завоювати золоту медаль, але ... бронзова – теж непогано. Я присвячую її народу України».
На минулих Іграх в Афінах Армен посів п'яте місце. За чотири роки він зробив усе для того, щоб його друга Олімпіада стала успішнішою. Борець напружено тренувався і стабільно виступав. Торік він став переможцем Кубка світу, нинішнього року – чемпіоном Європи. У першій сутичці на пекінському килимі Варданяну протистояв олімпійський чемпіон, чемпіон світу-2007 Фарід Мансуров з Азербайджану. Армен чудово провів сутичку, перемігши суперника у двох періодах.
А от у другому поєдинку фортуна посміхнулася не нашому землякові, а срібному призеру чемпіонату світу-2006, чемпіону Азіатських ігор Канатбеку Безалієву. Прописна істина свідчить, що на Олімпіадах слабких суперників не буває. Борець із Киргизії, якого не вважали фаворитом, після перемоги над Варданяном узяв гору й над чемпіоном світу і Європи Миколою Герговим з Болгарії і вийшов у фінал.
Армен мав вирішувати долю бронзової олімпійської медалі в сутичках із молодим американським борцем Якобом Дайчлером і вже згадуваним Миколою Герговим. Двобій з 19-річним американцем був непростим, але Варданян упевнено провів його, довівши до перемоги. Ще напруженішим був вирішальний поєдинок за бронзову нагороду, в якому Армен продемонстрував не тільки свій технічний потенціал, а й характер, силу волі, величезне прагнення перемогти. У другому періоді арбітр сутички безпідставно покарав нашого борця попередженням за начебто неправильні технічні дії. Відчувши підтримку судді, болгарин почав картинно падати, хапаючись за обличчя, яке Варданян нібито ушкодив ударом головою. На щастя, Господь Бог не допустив подальшого суддівського свавілля. Третій період почався для нашого борця некращим образом: виштовхнувши Армена за межі килима, Гергов повів у рахунку, що спричинило ще й виграшну для нього позицію в партері. Варданян упевнено вистояв, і рахунок став 1:1. Це означало, що лише 30 секунд відокремлюють болгарського борця від звання призера Олімпійських ігор. Але вже 5 секунд по тому, всупереч усім прогнозам, медалістом став наш земляк. Він уже не раз демонстрував своє вміння «робити кінцівку» сутички. Микола Гергов був готовий захистити свій тулуб, і він, безумовно, його захистив би, але Армен завдав удару на іншому фланзі. Переворот назад косим захопленням руки й голови був не тільки переможним прийомом українського борця, а й шикарним акордом прекрасного виконавця, салютом перемоги запорізької школи боротьби.
Отже, олімпійську естафету прийнято! Разом з Арменом Варданяном його успіх поділяють тренери Мурад Саргсян і Євген Чертков, його товариші по килиму, а також усі, хто вірив у незламний характер чудового запорізького спортсмена.
Лише на четвертий день Олімпійських ігор, що проходять у Китаї, збірна нашої країни змогла покласти у свою скарбничку першу нагороду. Бронзовим призером став найтитулованіший дзюдоїст української команди Роман Гонтюк з Надвірної (Івано-Франківська область), який виступає в категорії до 81 кілограма.
Вже в першій сутичці срібний призер афінської Олімпіади і володар торішнього Кубка світу досить впевнено переміг Куамі Саху Денаньоха з Того. В 1/8 фіналу суперником українця став колумбієць Маріо Валлес, який теж не спромігся зупинити переможну ходу нашого земляка. На радість усім уболівальникам у чвертьфіналі особливих проблем нашому дзюдоїсту не створив і британець Еан Бартон. Проте до фіналу Гонтюка не пропустив німець Олє Бішоф, якому судилося стати чемпіоном.
І ось – сутичка за бронзову нагороду. На трибунах Палацу спорту Пекінського науково-технічного університету палко вболівали за Романа Гонтюка президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка, віце-прем'єр-міністр України Іван Васюник, міністр України в справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко. Поєдинок з представником Монголії Намху Дамдисуреном відібрав у Романа багато сил, але він вирвав перемогу по очках (110:100). Після того, як було оголошено його перемогу, телефоном нашого першого медаліста привітав Президент України Віктор Ющенко.
— Команді потрібна була медаль, — такими були перші слова бронзового призера Олімпійських ігор Романа Гонтюка. — Дуже щасливий, що мені вдалося здобути для України таку очікувану нагороду. Адже, виходячи сьогодні на татамі, я знав, яка відповідальність лежить на мені. Така ж ситуація була і в Афінах. Лише після того, як Яна Клочкова виборола першу нагороду, клімат у команді змінився. Що стосується сутички з монгольським дзюдоїстом, вона була вкрай важка, але навіть отримана травма не завадила мені. Я готовий був перемагати і зробив усе для того, щоб принести таку очікувану для всієї країни медаль».
Наступного дня бронзовими медалістами Ігор-2008 у стрибках з триметрового трампліна стали Олег Кваша і Олексій Пригоров. Вони пропустили вперед китайських стрибунів Ван Фена і Цінь Кая, котрі блискуче відстрибали свою програму й упевнено виграли золоті медалі, а також росіян Дмитра Суетіна та Юрія Кунакова.
* * *
А от українські майстри блакитних доріжок поки що не радують. Зокрема, запоріжанка Ірина Амшеннікова не пробилася навіть до півфіналу змагань з плавання на спина на 100 м, а Дениса Силантьєва така ж невдача спіткала на його коронній дистанції 200 м батерфляєм. Щоправда, в Ірини ще є шанс втрутитися в боротьбу, коли розігруватимуться нагороди на 200-метровій дистанції плавання на спині, а, можливо, і в естафеті 4х100 м комплексного плавання, якщо, звичайно, Амшеннікова потрапить до її складу. Щодо ж, Силантьєва, то йому довелося пакувати валізи.
Немає коментарів:
Дописати коментар