пʼятниця, 20 березня 2009 р.

Вічна пам'ять

Пішла з життя фіналістка Олімпіади-56
Майже п’ять останніх десятиліть ім’я цієї жінки було пов’язане із запорізьким спортом.
Вперше вихованка тренера Йосипа Шедька Альбіна Рутковська вагомо заявила про себе ще під час навчання у Вінницькому педагогічному інституті. У 1955 році в секторі метань диска вона показувала результати на рівні лідерів світової легкої атлетики. Тож цілком закономірно, що в числі 11 українських представників «королеви спорту» Альбіну Єлькіну (це прізвище вона носила після заміжжя) було включено до складу збірної Радянського Союзу для участі в XVI Олімпійських іграх у Мельбурні.
Радянські дискоболки в далекій Австралії недарма вважалися одними із фаворитів і без нагород не залишилися, хоча на найвищу сходинку п’єдесталу пошани піднялася чешка Ольга Фікотова. Поруч з нею розташувалися дві москвички – Ірина Беглякова та Ніна Пономарьова. А Єлькіна, фінішувавши з результатом 48 метрів 20 сантиметрів, посіла п’яте місце. Втім, і на неї чекала нагорода, оскільки тоді організатори Ігор вшановували всіх фіналістів.
Вже наступного року на змаганнях у Ленінграді 24-річна Альбіна Єлькіна покращила не тільки своє власне досягнення, а й встановила новий рекорд України (50 м 77 см). На талановиту спортсменку звернули увагу спортивні клуби багатьох міст, але вона віддала перевагу СК «Металург» заводу «Запоріжсталь», виступаючи за який, неодноразово ставала чемпіонкою республіки, призеркою чемпіонатів Радянського Союзу, була удостоєна звання «Почесний майстер спорту СРСР».
Завершивши активні виступи на стадіонах, Альбіна Петрівна працювала тренером із легкоатлетичних метань у спортивному клубі «Дніпроспецсталь», проявила чудові організаторські здібності, обіймаючи посади директора Запорізької школи вищої спортивної майстерності і керівника Центру олімпійської підготовки з легкої атлетики. Її невтомна праця оцінена званням «Заслужений тренер України», орденом «Знак пошани».
Чималі випробування припали на долю цієї мужньої жінки останніх років життя. Після тривалої хвороби на 77-му році життя серце Альбіни Петрівни Єлькіної перестало битися. Прощання з видатною спортсменкою відбувалося минулої середи біля стін Запорізької школи вищої спортивної майстерності. Хай їй земля буде пухом!

Немає коментарів: