Талісманами Ігор-2012 в Лондоні стали краплі сталі

За 800 днів до старту літніх Ігор ХХХ Олімпіади в Лондоні, світові були представлені офіційні талісмани цих стартів, а також паралімпійських змагань, які їм слідуватимуть. 

Це – Уенлок та Мандевіль, дві краплі сталі, яку, за легендою їхніх творців, використовували для зведення опорних конструкцій Олімпійського стадіону в столиці Великої Британії, де проводитимуться Ігри-2012.
Свої імена талісмани отримали від назв двох британських міст, які свого часу зіграли вкрай важливу роль в розвитку олімпійського руху Планети. 

Уенлок названий на честь містечка Мач-Уенлок, де в ХІХ сторіччі проводились спортивні змагання, які надихнули П’єра де Кубертена на створення Олімпійських ігор. Голова цього талісмана за формою нагадує дах лондонського Олімпійського стадіону, а три зубці на ній символізують місця на медальному подіумі. На зап’ястях Уенлок носить п’ять браслетів дружби, кольорів п’яти олімпійських кілець.

Мандевіль – символ Паралімпійських ігор, отримав ім’я від міста Стоук-Мандевіль, де зародилася традиція проведення сучасних Паралімпіад. Формою своєї голови він повторює емблему паралімпійських стартів. Мандевіль знаходиться в постійному русі і прагне перевершувати власні досягнення. Щоб завжди покращувати свій результат, він носить таймер на руці. Обидва талісмани мають по одному оку – об’єктиву камери. 

За словами творців талісманів, дизайн Уенлока та Мандевіля орієнтований на дитячу та молодіжну аудиторію. Найближчі два роки вони допомагатимуть популяризувати спорт, зокрема, під час національних спортивних шкільних змагань, в яких братимуть участь.
Талісмани мають власний сайт www.ourlondon2012.com/mascots. До того ж, історія Уенлока та Мандевіля лягла в основу мультсеріала, який розповідатиме про традиції та події Олімпійських та Паралімпійських ігор. Першу його серію ми пропонуємо вашій увазі:

НОК України

Актуально

Відверта розмова про майбутнє спорту

У Києві відбулась Всеукраїнська нарада керівництва Міністерства України у справах сім'ї, молоді і спорту, Національного олімпійського комітету України з президентами федерацій олімпійських видів спорту, представниками фізкультурно-спортивних товариств та державними тренерами.
Учасникам було запропоновано чесну і відкриту розмову про ситуацію в українському спорті, основні проблеми, завдання та перспективи щодо його розвитку. За словами Міністра у справах сім’ї, молоді та спорту, віце-президента НОК Равіля Сафіулліна в Україні сьогодні склалася не найкраща ситуація з розвитком масового спорту, фізичної культури, спорту вищих досягнень. Передусім, це впливає на вкрай незадовільний стан здоров’я нації. Не вистачає спортивних майданчиків, спортивних шкіл, обладнання і фахівців. Навіть у столиці, не кажучи про малі міста і містечка, нема сучасних спортивно-оздоровчих комплексів із розвинутою інфраструктурою. Із 81 бази, що є в Україні, тільки одна відповідає загальноприйнятим стандартам. Це негативно впливає і на розвиток масового спорту, і на розвиток спорту вищих досягнень.
Поряд з тим, що в останні роки фінансування спорту збільшувалося, воно не забезпечувало достатньою мірою потреби спорту вищих досягнень. Так, при потребі 325 млн. грн., у 2010 році обіцяно всього 178 млн. грн.
Щороку з України виїжджають за кордон кращі спортсмени та тренери. Не найкраща атмосфера панує в деяких спортивних федераціях. Вітчизняні ВНЗ щороку випускають 6,5 тисяч фахівців спорту, але тренувати дітей нікому. Неефективно в збитки державі працюють державні підприємства сфери спорту.
З огляду на це, учасникам наради запропоновано нову стратегію розвитку спорту в Україні. Однією із засад стратегії є впровадження на державному рівні культу здорового способу життя, заняття фізичною культурою і спортом. Поряд з цим пропонується збільшення кількості уроків фізкультури в школах та ВНЗ, якісне наповнення програм, залучення населення до фізичної культури через клубну систему, зокрема через організацію клубів за місцем проживання, створення система стимулів для спортсменів і тренерів для невиїзду їх закордон.
Недофінансування сфери спорту і фізичної культури, нестача бюджетних коштів для створення матеріально-технічної бази для занять фізичною культурою вимагає активного залучення бізнесу до фінансування спорту, зокрема іноземного. Міністерство вже має певні напрацювання з цього приводу з представниками крупних міжнародних компаній, послами Канади та США. В пропозиціях Міністерства: побудова 5 надсучасних баз олімпійської підготовки в Україні, 2-3 великих спортивних комплекси, близько 300 багатофункціональних спортивно-оздоровчих комплексів із соціально-побутовою інфраструктурою, близько 1000 наливних спортивних майданчиків при загальноосвітніх школах.
Як наголосив Міністр України у справах сім'ї, молоді і спорту Равіль Сафіуллін, сьогодні найважливішим завданням структур, які опікуються розвитком спорту, влади, бізнесу, громадських організацій є зміна ідеології, перехід від «немодності» спорту та фізичних навантажень до утвердження в суспільній свідомості пріоритетності здорового способу життя, занять фізичною культурою, як основних засад здоров'я і довголіття.
Окремий акцент зроблено на високій об’єднавчій ролі спорту вищих досягнень в нашій країні, підвищенні завдяки успіхам українських спортсменів її авторитету на міжнародному рівні, а отже олімпійський спорт неодмінно стане пріоритетним в державній політиці.
Серед ключових пропозицій Міністерства – централізація системи управління галуззю, створення загальнонаціонального каналу для пропаганди здорового способу життя і спорту.
Окрім цього, прийнято рішення про створення Фонду для потреб спорту, куди залучатимуться кошти з різних джерел. Водночас проаналізовано роботу всіх державних підприємств, що перебувають у сфері управління Міністерства, з тим, щоб вони працювали максимально ефективно.
В питанні партнерства з федераціями Міністерство пропонує взяти на себе обов’язки своєчасного виділення коштів, водночас федерації мають забезпечити прозоре і цільове їх використання. Для вирішення та запобігання виникнення проблемних ситуацій всередині федерацій при Міністерстві створено комісію у складі правників.
Ціллю наради також було поставлено створення робочої групи з підготовки Рішення Кабміну щодо підготовки до Олімпіади 2012 року в Лондоні, основою якого стануть спільні пропозиції Міністерства та федерацій.
Учасники наради висловили багато пропозицій щодо подальшої спільної роботи, які будуть узагальнені, і домовилися проводити такі заходи систематично.



НОК України 

Павел МИХАЙЛИК: «Мы скажем «НЕТ!» 

узурпации власти и равнодушию 

в украинском гандболе»

Считанные дни остаются до начала работы отчетно-выборного Конгресса федерации гандбола Украины, который состоится в Киеве. — С каким же настроением отправится на этот форум делегация Запорожской области? — с этого вопроса и началось наше интервью с президентом региональной Федерации гандбола Павлом МИХАЙЛИКОМ. — Если бы главный руководящий гандбольный орган страны строго придерживался требований своего Устава, Конгресс состоялся бы еще в сентябре прошлого года. Но, видимо, расставание с властью явно не входило в планы руководителя ФГУ Владислава Миленького. Ряд региональных федераций гандбола, в том числе и запорожская, настаивали на проведении Совета федерации, на выделении квот делегатов Конгресса от гандбольных клубов, ДЮСШ, ветеранов гандбола и чемпионам Олимпийских игр, на проведении Конгресса хотя бы в декабре прошлого года, но и этот срок, как видите, давно миновал. Функционеры из ФГУ не только не прислушались к мнению общественности, но и обвинили нас в претензиях на гегемонию в украинском гандболе. – И чего же вы добились? Многого. Выделены квоты представителям клубов, школ, чемпионам Олимпийских игр. Не смогли добиться проведения Совета федерации, хотя В. Миленький в открытом письме президентам региональных федераций обещал его собрать. Цитирую: «Щодо засідання Ради Федерації гандболу України повідомляю: воно відбудеться у відповідності із Статутом ФГУ до дати проведення Конгресу. Про час та місце проведення засідання члени Ради будуть повідомлені». Сегодня, за неделю до Конгресса «повідомлення» членам Совета не поступили. Боится Владислав Николаевич гандбольной общественности. – А как же обвинения Запорожской федерации в «гегемонизме»? – Я напрочь отвергаю эти обвинения, поскольку мы никогда не грешили подобными вещами. А наш вклад в развитие и популяризацию гандбола общеизвестен. — Может быть стоит привести цифры и факты? — Пожалуйста! На протяжении уже многих лет мужская и женская сборные команды страны комплектуются воспитанниками запорожской школы гандбола. В составах украинских клубов мужской Суперлиги сегодня играют немало выпускников запорожских ДЮСШ: в полтавском «Динамо» - трое, в южненском «Портовике» - четверо, в луганском «Буревестнике» и донецком «Шахтере» - по пять игроков. Естественно, обе запорожские команды Суперлиги и две высшей укомплектованы преимущественно своими воспитанниками. Ежегодно гандбольные клубы и ДЮСШ области выступают в роли организаторов 12 – 16 международных детско-юношеских турниров. Команды запорожских гандбольных школ регулярно побеждают или занимают призовые места в первенствах страны на призы клуба «Стремительный мяч», в чемпионате Всеукраинской детско-юношеской лиги, спартакиадах школьников Украины. Ежегодно мы проводим Кубок мэра Запорожья среди учащихся общеобразовательных школ. Наши региональные телеканалы посвящают гандболу более 100 часов эфирного времени в год. — Неужели в течение всего отчетного периода не было примеров согласованных действий? — Почему же, были. Кстати, именно Запорожская федерация рекомендовала кандидатуру Владислава Миленького на пост президента ФГУ. На протяжении полутора – двух лет деятельности нынешнего состава президиума ФГУ такая согласованность между Киевом и региональными федерациями имела место. В качестве примера могу привести проведение в Запорожье Международного мемориала «Кубок Вадима Гетьмана», Детского фестиваля гандбола, имеющих огромное значение для популяризации игры. Тогда мы верили, что к руководству ФГУ пришли люди, которые серьезно будут заниматься развитием гандбола, как олимпийского вида спорта. Однако все эти начинания, как и традиционный Кубок Игоря Турчина, впоследствии были преданы забвению, а деятельность президиума ФГУ была сведена к мелочам – выяснению взаимоотношений с клубами, тренерами сборных, вопросам трансферной политики и т.п. Основной заслугой ФГУ в этот период можно считать  популяризацию пляжного гандбола, который, увы, не является олимпийским видом спорта. — В прошлом году совестными усилиями ФГУ и возглавляемой Вами федерации в Запорожье на солидном уровне прошел спортивный праздник, посвященный 100-летию украинского гандбола. — Я бы сказал так: миссия ФГУ ограничилась презентацией книги «Ступени гандбола», а все остальные организационные вопросы взяла на себя наша федерация. Кстати, нам много рассказывали, как будет отмечаться этот юбилей в других городах, в частности в Харькове, который является родиной украинского гандбола. Однако все ограничилось запорожским мероприятием, а свою бездеятельность президиум ФГУ объяснил… кризисом, поразившим экономику страны. А разве сложно было как-то отметить людей, внесших особый вклад в развитие популярной игры? От нас, кстати, затребовали списки этих энтузиастов, но хода им так и не дали.  — В начале деятельности нынешнего состава ФГУ, видимо, и упреки в ваш адрес не поступали? — А какие могли быть упреки? Я, конечно, далек от мысли, что деятельность нашей региональной федерации была безупречной, но мы предпринимали все возможные меры, чтобы сохранить авторитет признанного не только в нашей стране центра украинского гандбола. Достаточно сказать, что ветеранский гандбол Украины, имеющий весомые достижения на европейской арене, существует благодаря инициативам запорожского энтузиаста Алексея Тищенко. Как это ни странно, но своей квоты, хотя бы в единственном количестве, ветеранский гандбол Украины на предстоящем Конгрессе не будет иметь. Мы неоднократно обращались по данному вопросу в ФГУ, но нас даже не удостоили ответом… Нам есть чем гордиться. Можно было бы перечислить все победы и призовые места запорожских клубов в чемпионатах страны в последние годы. Но я не буду этого делать, поскольку сегодня нас больше беспокоит тот факт, что наш женский гандбол лишился такого мощного спонсора, как ОАО «Мотор Сич». — Не стало ли это явление следствием долго не утихавшего скандала, разразившегося между Федерацией гандбола Украины и гандбольным клубом «Мотор»? Данный конфликт руководство ФГУ могло погасить еще в зародыше, но оно не видит и не хочет вникать в проблемы гандбольных клубов. Можно сказать, что столичные гандбольные чиновники подтолкнули главного спонсора гандбольной команды «Мотор» — Героя Украины Вячеслава Богуслаева – к принятию столь неожиданного решения. К счастью, усилиями управления по делам семьи, молодежи и спорта облгосадминистрации, лично городского головы Запорожья Евгения Карташова и благодаря энтузиазму заслуженных тренеров Украины Леонида Ратнера и Георгия Воронова женский гандбол нашел прописку в Запорожской государственной инженерной академии, где около сорока лет назад начинала свою биографию команда под названием ЗИИ. Однако по сей день этот коллектив практически не имеет финансирования, и наша главная задача – найти механизмы и заинтересованных людей, которые инвестировали бы в него средства, что позволит уже через два-три года иметь в Запорожье высококлассную женскую команду. А для этого нужны объединенные усилия ФГУ и органов местного самоуправления. — Возможно, Федерация гандбола Украины сосредоточила свои усилия на развитии детско-юношеского гандбола? — О чем вы говорите? Какие усилия? Ничего нового за отчетный период в детско-юношеском гандболе не произошло. Как я уже говорил, после избрания новое руководство федерации делало попытки изменить и систему проведения детских соревнований, и стимулирования работы тренеров и команд. Но не найдя обещанных спонсоров для гандбола и лишившись рычагов влияния в Министерстве спорта, Владислав Николаевич вынужден был спустить все на тормозах. Опять все легло на плечи местных руководителей школ и интернатов, средства для участия в соревнованиях выбивают кто как может. Целостной системы подготовки юных спортсменов создать не удалось. Спасение утопающих – дело рук самих утопающих. Поэтому сами  проводим турниры, привлекая и имена заслуженных людей, и местных меценатов.  Да что там говорить, даже юниорская и молодежная сборные команды готовятся в большинстве своем за счет клубов. — Тогда, может быть, ФГУ предметно занимается проблемами национальных сборных Украины? — Кстати, это – ее прямая обязанность. «Бронзу» афинской Олимпиады, которую украинские гандболистки завоевали под началом Леонида Ратнера, никак не отнесешь к заслугам господина Миленького, поскольку он тогда еще не возглавлял федерацию. А вот последние фиаско наших сборных напрямую связаны с несостоятельностью руководства ФГУ. Не потому ли главному тренеру мужской команды, дабы хоть как-то стимулировать игроков за выход в финальную часть чемпионата Европы, приходилось заниматься поисками спонсоров? На мой взгляд,  полоса неудач, в которой находятся главные команды страны в течение последних пяти лет, напрямую связана и с уровнем национальных чемпионатов. Их география уже давно требует расширения. К тому же сама организация матчей, пропаганда чемпионатов страны, доступ болельщиков и СМИ к информации о турнирах не выдерживают никакой критики. Да и счета отдельных матчей, когда победитель выигрывает с разницей в 20 мячей, конечно же, не способствуют повышению авторитета этих соревнований. — Думается, с созданием Украинской гандбольной лиги ситуация улучшится. — Несомненно. Кстати, в предвыборной программе Владислава Миленького, когда он баллотировался на пост президента ФГУ, создание украинской гандбольной лиги значилось  в одном из  первых пунктов. Лично мое мнение таково: в гандбольную лигу должны прийти и женские клубы страны, что будет способствовать росту профессионализма, да и финансовая нагрузка на клубы уменьшится. — Тот факт, что новообразованная УГЛ, генеральным директором которой является знаменитый голкипер и не менее известный гандбольный функционер Александр Шипенко, не на словах, а на деле заботится о популяризации игры, подтверждает оперативность, с которой все события, происходящие в нашем гандболе, освещаются на сайте Лиги. — В то же время на официальном сайте ФГУ можно найти только информацию о назначениях судей на игры. Более того, даже официальные документы федерации преподносятся выборочно, т. е. в таком свете, который выгоден господину Миленькому. К примеру, недавно президиум ФГУ рассматривал итоги выступления всех сборных команд Украины – трех  женских и трех мужских, а гласности предал только решение об освобождении с поста главного тренера мужской сборной Леонида Захарова. Видимо, припомнили последнему его открытые выступления за отставку Владислава Миленького. Да что там говорить, если решение о переносе сроков проведения Конгресса ФГУ принималось так называемой «юридической тройкой». А где же принципы коллегиальности, демократии? — Итак, напрашивается вывод: господин Миленький дискредитировал себя на посту президента ФГУ. — Я бы сказал, что дискредитированы и принцип руководства Федерацией, и ее основное предназначение – быть вдохновителем и исполнителем коллективных идей в развитии гандбола, основными заказчиками которых являются первичные организации – региональные федерации, клубы, команды, ДЮСШ. Сегодня все эти субъекты гандбольного хозяйства Украины разрознены, выживают в одиночку, а руководство ФГУ занято юридическим обоснованием… своей надобности гандбольному сообществу. За весь период работы В. Миленького и его команды не собирался Совет федерации, объединяющий профессионалов гандбола страны. Видимо их мнение мало волновало президента. По той же причине не проведен и промежуточный Конгресс, который должен проводиться каждые два года. Все это и привело к узурпации власти в украинском гандболе группой не всегда компетентных людей, уверовавших в свое право управлять всем украинским гандболом. Думаю, что делегаты Конгресса готовы дать свою, объективную оценку деятельности, а точнее бездеятельности руководства ФГУ. — А кто, на Ваш взгляд, способен привнести свежую струю в деятельность Федерации? Мы определились с выбором кандидата в президенты Федерации еще в ноябре, на областной отчетно-выборной конференции. Всесторонне изучив известные нам кандидатуры претендентов, пришли к выводу, что вывести гандбольное хозяйство страны из кризисной ситуации способен Валерий Третьяков. — Павел Андреевич, что Вы можете сказать об этом человеке? — Валерий Михайлович — мастер спорта по гандболу. Он – зрелый руководитель, имеющий опыт руководства и крупным промышленным предприятием, и областным советом, и одним из важнейших направлений Министерства Украины по чрезвычайным ситуациям. Этот человек немало сделал для украинского гандбола, работая на протяжении многих лет на руководящих должностях в Херсонской области – одном из гандбольных регионов Украины. Валерий Михайлович неоднократно оказывал помощь в решении финансовых проблем  сборным командам страны. Он активно поддержал идею создания Украинской гандбольной лиги, коммерциализации нашего профессионального гандбола, помог ряду клубов выполнить уставные требования, предшествующие регистрации Лиги. Думаю, что кандидатуру Валерия Третьякова поддержат большинство регионов, заинтересованных в популяризации и развитии гандбола.  Интервьюировал Клим НАШЕГОРОДСКИЙ

Вітаємо!

Указом Президента України за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток України, активну громадську діяльність, багаторічну сумлінну працю звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України» присвоєно Ірині Євгенівні ЦВЄТКОВІЙ, старшому тренеру збірної команди України з гандболу в Запорізькій області. 

Дебют

У школярів – своя Олімпіада

Нинішнього року Міністерство освіти і науки України, Міністерство України у справах сімї, молоді та спорту і НОК України започаткували для школярів нові змагання – І Всеукраїнську Олімпіаду серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів, одними із основних завдань якої є підвищення ефективності роботи спортивних секцій та гуртків у загальноосвітніх навчальних закладів, відбір спортсменів для участі у чемпіонатах світу серед школярів.

Олімпіада проводиться  поетапно: спочатку – у загальноосвітніх навчальних закладах, згодом – на регіональному рівні, на третьому етапі відбуваються зональні і фінальні змагання. Учасники останніх отримують право не тільки виборювати головні нагороди Олімпіади, а й відпочити протягом трьох тижнів у найкращих дитячих центрах країни.

Першими стартували юні майстри татамі: фінальний турнір дзюдоїстів проходив в Одесі, на базі Українського дитячого центру «Молода гвардія». Запорізьку область представляла команда Новомиколаївської ЗОШ № 1, у складі якої відзначилася Марійка Скора (тренер – Сергій Сахаров). За власної ваги 42 кг ця дівчина досить впевнено виступила у ваговій категорії до 48 кг, здобувши бронзову медаль.

Міжнародний дитячий центр «Артек», що розташований у Криму, приймав учасників фінального турніру гандболістів. Там блискуче виступили вихованці тренера СДЮШОР «ZTR» Володимира Величка, які стали володарями золотих нагород, тим самим ствердивши славні традиції запорізької гандбольної школи.

Представлено дизайн олімпійських медалей І Юнацьких Олімпійських ігор

Міжнародний Олімпійський Комітет визначив переможця відкритого конкурсу на найкращий дизайн медалей, якими нагороджуватимуть переможців та призерів перших в історії Юнацьких Олімпійських ігор. Нагадаємо, цей унікальний молодіжний спортивний форум відбудеться в Сінгапурі з 14 по 26 серпня і збере атлетів 14-18 років. 
Авторкою дизайну, який буде використаний для виготовлення аверсів нагород всіх ґатунків, стала жителька канадського Монреаля Сетсуко Фукудзава. Її проект, який на першому етапі відбору отримав 3881 голос, а потім був затверджений журі МОК, називається «Так, молодь може!»
Дизайн олімпійської медалі від Фукудзава побудований навколо силуету людини, який символізує вболівальницьку «хвилю» на стадіоні, а своєю формою нагадує літеру Y (першу в слові Youth – «молодість»). Використовується і традиційна олімпійська символіка: п’ять переплетених кілець та полум’я олімпійського вогню на задньому фоні.
«Я прагнула розробити такий дизайн, який би відображав дух всіх учасників Юнацьких Олімпійських ігор: вони не бояться складнощів, вірять в себе, перевищують свої можливості. Хочу, щоб кожний, хто побачить цю медаль, відчув енергію та захоплення, притаманні молодим спортсменам», – розповіла авторка проекту. 
НОК України

Ванкувер-2010

Запоріжжя вітало Олімпійські ігри прапорами

Минулої п’ятниці, в день старту «білої» Олімпіади у Ванкувері, по всій Україні замайоріли жовто-блакитні стяги та прапори Національного олімпійського комітету. Всеукраїнська церемонія, присвячена відкриттю ХХІ зимових Олімпійських ігор, завітала в усі куточки нашої країни, об’єднавши всіх, хто підтримуватиме українських олімпійців у Ванкувері.

Урочисте підняття стягів відбулось і в Запоріжжі. На майданчику перед будівлею облдержадміністрації та облради зібралися посадовці обласної виконавчої влади, місцевого самоврядування, спортсмени дитячо-юнацьких спортивних шкіл,  громадськість міста.

Із привітальним словом до всіх, хто завітав на церемонію, звернулись голова обласної державної адміністрації Олександр Старух, заступник голови обласної ради Анатолій Свівтлицький, почесний гість заходу – чемпіонка ХХІV Олімпійських ігор в Сеулі-88 зі спортивної гімнастики Ольга Стражева.

 «Олімпійські ігри – це завжди знакова подія для всіє світової спільноти. В усі часи вони були символом миру і злагоди на нашій планеті. Олімпіада розпочинається, і нам усім залишається вболівати за українських спортсменів, які беруть участь у цих змаганнях, хоча серед них і немає запоріжців», - зазначив Олександр Старух.

Честь підняти жовто-блакитний прапор і стяг Національного олімпійського комітету під звуки гімну України отримала заслужений майстер спорту Ольга Стражева.

 Голова обласного відділення НОК України, заслужений працівник фізичної культури й спорту Володимир Лобанов зачитав звернення президента НОК України Сергія Бубки до шанувальників олімпійського руху. «Підняття державного стяга та прапора Національного олімпійського комітету символізують консолідацію української спільноти навколо підтримки олімпійців в усіх регіонах країни, – йдеться у зверненні керманича українського олімпізму. – Ця церемонія є чудовою можливістю для кожного долучитися до глобального свята Його величності Спорту та відчути себе справжнім олімпійцем». 

Під завісу церемонії голова облдержадміністрації Олександр Старух вручив директорам 12 дитячо-юнацьких спортивних шкіл області свідоцтва про отримання вищої категорії терміном на чотири роки, яку їм присвоєно наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту.

З нагоди відкриття ХХІ зимових Олімпійських ігор у Ванкувері обласною державною адміністрацією було затверджено план урочистих заходів, у рамках в Мелітополі відбулося відкриття критої льодової арени, у відділеннях обласної школи вищої спортивної майстерності проведені урочисті збори, а в обласному інтернаті спортивного профілю прочитано цикл лекцій з історії зимових Олімпійських ігор.